Історична цікавинка.

Податок на сіль

Після 1680 р. кожна людина після 7 років була зобов’язана щорічно купувати 7 фунтів солі, але
з цих 7 фунтів жодної унції не можна було вживати для яких-небудь інших цілей (наприклад, для

засолювання м’яса), окрім як для варіння їжі.
Якби який-небудь селянин раптом захотів посолити цією сіллю свинину для зимового запасу,
то йому довелося б дорого поплатитися за це — негайно з’явилися б пристави, конфіскували б
свинину, а йому присудили б штраф у 300 ліврів.
Людина, яка бажає посолити м’ясо, повинна з’явитися на склад, купити для цього іншої солі
й одержати на неї посвідчення, яке вона може потім пред’явити збирачам податків і соляним доглядачам. У будь-який момент у домі міг з’явитися пристав, відкрити буфет і діжку з рибою або
солониною, перевірити міцність розсолу, попробувати сіль у сільничці й оштрафувати селянина
за найменшої підозри.
(Длугач Т. Б. Дени Дидро. — М.: Мысль, 1975. — С. 10)
(за матеріалами газети Історія України. Всесвітня історія. № 10, жовтень 2013)

Увага! Стартує ЗНО.

Відповідно до календарного плану, затвердженого МОН, зовнішнє незалежне оцінювання абітурієнтів у 2014 році розпочнеться 3 червня та триватиме до 27 червня. За цей час майбутні вступники зможуть скласти від 1 до 4 тестів ЗНО з 11 навчальних предметів.

Розпочне програму ЗНО-2014 тест з іноземних мов: англійської, німецької, французької або іспанської.
Обов’язкове тестування з української мови і літератури буде проведено впродовж двох тестових днів - 5 та 6 червня відповідно.
10 червня майбутні абітурієнти матимуть можливість скласти тест ЗНО з російської мови.
12 червня відбудеться одне з наймасовіших тестувань з математики. Цього року в Українському центрі оцінювання якості освіти вирішено провести ЗНО з математики впродовж однієї сесії.
14, 16 та 18 червня відбудуться тестування абітурієнтів з географії, біології та фізики.
Незважаючи на популярність серед абітурієнтів.
 Зовнішнє оцінювання з Історії України також відбудеться впродовж одного дня – 20 червня.
Завершуватимуть основну сесію ЗНО-2014 тестування з хімії, всесвітньої історії та світової літератури. Оцінювання з цих предметів відбудуться 23, 25 і 27 червня.
Оголошення результатів ЗНО учасників основної сесії заплановане на період з 19 червня до 8 липня.
Додаткова сесія для абітурієнтів, які через об’єктивні причини не матимуть можливості пройти ЗНО, відбудеться з 4 до 11 липня.

Президент "Швейцарії Сходу". Політичний портрет Євгена Петрушевича

Типовий максималіст, безкомпромісний політик, а тому людина нереальної політики. Найтрагічніша постать новочасної нашої історії. Так характеризували сучасники – Лонгин Цегельський та Сидір Ярославин – життєвий шлях Президента Української національної ради ЗУНР Євгена Петрушевича.

І справді, цей харизматичний діяч сповна пізнав не тільки радість державотворення 1918 - 1919 рр., але й гіркоту політичних поразок середини 20-х років.
Детальніше: http://vbusk.com/istoriya/prezident-shvejcarii-vostoka-politicheskij-portret.html

Пропоную переглянути відеоматеріал про знаменитого президента ЗУНР.

Для цього наведіть курсор на фото.

Моніторинг яккості освіти. Історія України 10 клас.

Міністерство освіти і науки України спільно з Національною академією педагогічних наук України з 12 листопада до 12 грудня 2013 року проводять моніторинг якості загальної середньої освіти за результатами навчання учнів у початковій та основній школі серед усіх учнів 5-х та 10-х класів загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності. 

Збірник завдань з історії України  10 клас.

Зверніть увагу на 4,5,6,8 варіанти.
Успіху!

Трагедія в поліському містечку Корюківці;

1–2 березня 2013 року – 70 років Корюківської трагедії

Упродовж двох днів, 1-2 березня 1943 року, безневинно наклали головами понад 7 тисяч корюківців (Чернігівщина). Як розповідають свідки, 9 березня гітлерівці ще раз поверталися на згарище для остаточної зачистки.

Ось як описує знищення Корюківки доктор історичних наук Дмитро Вєдєнєєв: "Вранці 1 березня 1943 року за наказом генерала Хойзенберга каральний загін німців та українських шуцманів (допоміжної поліції) оточив село. Під приводом перевірки документів людей зганяли в приміщення ресторану, земвідділу, театру, клубу, поліклініки, дитячої консультації, двох шкіл, на церковне подвір’я.

Партіями по 50—100 осіб жертв розстрілювали, незважаючи на стать і вік. 2 березня забиті трупами будинки (тільки в ресторані понад 500 тіл) почали підпалювати, але вбивства тривали.

„Моя маленька дочка лежала в мене на грудях, коли в нас почали стріляти в ресторані. Заганяли тут як худобу на бойню... Фашист поцілив мені в око... і я більше нічого не пам’ятаю. Трьох моїх діточок було вбито. Навіть поховати їх не довелося... спалили їх кляті кати“, — згадував Євген Римар.

Карателі прочісували село, хапали людей і живцем кидали в палаючі хати. Віра Сильченко, яка сховалася в копиці сіна, бачила, як нелюди кинули у вогонь її матір, сестру й невістку. Одночасно великі групи людей косили з кулеметів на подвір’ї церкви, на колгоспному дворі, у свинарнику. До кінця дня 2 березня Корюківка майже повністю згоріла.

Вцілілі корюківці сховалися або втекли в ліс; частина з них через кілька днів повернулися, здебільшого люди похилого віку. Але 9 березня карателі знову з’явилися. Старих вигнали з хат, завели в сарай, облили гасом і спалили. Людей заштовхали на заводі в піч для обпалювання цегли й підпалили...

Як показало розслідування та експертизи обласної комісії з розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників у Корюківці, за два дні окупанти й їхні помічники-поліцаї по-звірячому знищили щонайменше 6700 людей (5612 тіл залишилися невпізнаними).

Є такий день - 30 лютого!???

Як ми знаємо, такої дати в календарі немає. Але кілька разів у світовій історії вона траплялася. Ось три випадки:

1)1712 року у Швеції
1699 року в Шведському королівстві, котре на той час включало й Фінляндію, вирішили змінити календар з юліанського на григоріанський. Зазвичай, це робили, проголошуючи після 17 лютого наступний день 1 березня. Однак шведи вирішили робити перехід поступово, пропускаючи протягом 40 років усі високосні роки. Тобто всі ці роки, після 28 лютого мало йти 1 березня — це б на один день наближало шведський календар до григоріанського календаря кожні 4 роки. Отже, 1700 був невисокосним роком у Швеції. Однак, попри прийнятий план, 1704 й 1708 роки були високосними. Тому протягом 11 років шведський календар випереджав лише на один день юліанський календар та відставав на десять днів від григоріанського. 1711 року король Карл XII вирішив відмовитися від реформи календаря і повернувся до літочислення за юліанським календарем. Тому у лютому 1712 року були додані два дні тому у Швеції був день 30 лютого.

2 лютого - день народження відомого українця.

Іван Пулюй.

«… Наука чужою мовою не пускає в людині глибокого коріння». Митрополит Іларіон

Перегортаючи відомі небагато чисельні сторінки про життя великого українця Івана Пулюя, стає зрозумілим, чому так багато років повертався він до свого народу, до своєї матері -України. Ніби зговорилися протягом багатьох років цензори німецькі, російські, радянські та інші, та й свої доморощені наукові мужі, щоб замовчувати ім'я геніального вченого, яке палахкотіло в другій половині XIX ст. - на початку XX ст. зіркою першої величини серед тогочасних світил світової науки. Але супроти планомірним намаганням затерти ім'я професора Пулюя, він прийшов до нас, у вільну Україну, совістю свого народу.

Видатний український вчений Іван Пулюй народився 2 лютого 1845 року в містечку Гримайлові на Тернопільщині у сім'ї заможних міщан.

Крути - мужність і посвята.

29 січня 2011 року – День пам’яті героїв Крут, день пам'яті про подвиг українських студентів, полеглих у бою з більшовиками.
Цей день, є одним із символів боротьби українського народу за свою незалежність, який увічнив в історії українського народу день 29 січня 1918 року, як унікальну сторінку в нашій історії, яка несе колосальне емоційне та історичне навантаження. Тут невимовний біль втрати тісно переплітається із почуттям гордості за свою націю. Не можна викреслити з пам’яті людської той великий та безсмертний подвиг юних студентів, які захищали українську державність, поклавши на її вівтар найцінніше – власне життя.

І29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути( у 18 км від станції Ніжин Чернігівської області) на лінії Москва – Бахмач – Київ відбувся нерівний бій сотні Юнацької школи ім. Богдана Хмельницького. “Помічного куреня студентів січових стрільців” та чоти гайдамаків (всього 600 чоловік) з 4-х тисячним загоном більшовицької армії під командуванням колишнього царського жандармського полковника М.Муравйова, де полягло 300 студентів. Це був той самий Муравйов, який 29 січня видав  “Наказ по арміях №14”, де цинічно заявив: “Цю владу ми несемо з далекої Півночі на вістрях своїх багнетів і там, де її встановлюємо, всемірно підтримуємо її силою цих багнетів...”.

У тому нерівному бою загинуло близько половини юних, ще необстріляних й незагартованих бійців. Серед полеглих був і командир студентського куреня сотник Омельченко. Проте їхня смерть не була марною. Опір під Крутами на кілька днів стримав окупацію Києва більшовицькою армією, що мало помітний вплив на успішне закінчення Берестейського договору. Не меншим було і моральне значення бою, що став символом жертовності, на якому виховувались покоління молоді.
 19 березня на Аскольдовій могилі відбувся грандіозний похорон убієнних за вільну, незалежну Україну. В урочистій похоронній процесії взяли участь члени Української Національної Ради, очолюваної М.Грушевським. На мітингу біля будинку Центральної Ради пролунали такі слова М.Грушевського:
“Якраз в цей момент, коли ми ховаємо цих молодих героїв, тут з будинку Центральної Ради здіймається російський орел, цей символ нашого довгого гноблення. Не випадково ці два факти збіглися. Така операція не могла відбутися без болю... Стримайте ж ваші сльози, які котяться. Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні...”.
У похороні взяли участь тисячі киян, славетний хор під орудою О.Кошиця, військові відділи січовиків. Єпископ Никодим відслужив заупокійну літію...
Трагедія під Крутами знайшла палкий відгук у серцях свідомих громадян України і далеко за її межами. Відомі поети, прозаїки, публіцисти С.Єфремов, Л.Старицька – Черняхівська, Д.Дорошенко та інші опублікували щирі і зворушливі статті у вільній пресі про героїчну загибель юних бійців за волю.. Так, Л.Старицька – Черняхівська у статті “Пам’яті юнаків-героїв, замордованих під Крутами” писала: “Для нас могила ця лишиться на віки полум’ям віри, вона дала нам незабутнє минуле. Це буде друга свята могила над Дніпром”.
                 В пам’яті поколінь назавжди залишиться подвиг студентів, що полягли під Крутами в боротьбі за вільну Україну.
Вражені трагедією під Крутами, похоронами жертв більшовицького терору, Павло Тичина, Олександр Олесь, Уляна Кравченко, Валер’ян Поліщук та інші вилили свій біль, створивши проникливі поезії, присвячені пам’яті загиблих.

                       “На Аскольдовій Могилі
                         Поховали їх...
                         Тридцять мучнів-українців
                         Славних, молодих...