Із творчого доробку.

Конспект уроку

Становище українських земель після Полтавської битви

Легенди рідного краю

Річка Золота Липа і село Ремезівці.

 Це було дуже-дуже давно. Не було тоді ще нашого села «Ремезівці»,а річка, що протікала у цій гарній місцевості називалася буденним словом «ріка».

         А часи, по які йде  мова, для наших людей були надзвичайно важкими. Полчища наймогутнішої в ті часи держави кочівників – Золотої Орди, плюндрували землі наших предків , знищували, спалювали дотла міста і села, церкви, де шукали останнього прихистку старі, немічні, каліки та жінки з маленькими діточками . А молодих, здорових в’язали як худобу, і разом із награбованим майном пороховими шляхами гнали в Золоту орду. Для всіх, хто не сконав по дорозі, був один шлях – у рабство.

         Люди змушені були покидати рала, заступи , серпи і коси та брати в руки мечі, щоб боронити свою волю.

Праслов'яни на Золочівщині.

Праслов'яни на Золочівщині.

Цей матеріал може зацікавити  тих, хто цікавиться історією рідного краю.

Той факт, що територія Золочівщини  заселялась ще з прадавніх часів відзначають усі, хто в тій чи іншій мірі доклався до дослідження, осмислення і популяризації історії нашого краю. В першу чергу це стосується авторки «Історія» м. Золочева «Луції Харавічевої, авторів статей у збірнику «Золочівщина», редагованого В. Болюбашем, Миколи Андрусяка, Мирона Потопника та ін.. Адже це засвідчують поховання часів бронзової доби біля с. Почапи та могильника поблизу Якторова, відкриті та досліджені галиким археологом Я. Пастернаком, поселення біля с. Кропивна, городище Пліснеська, коло Підгорець.

         Ще одна масивна глиба нашої історії привідкрилась в результаті проведення кропітких робіт, проведених Верхньодністрянською  археологічною експедицією Інституту суспільних наук АН України, які велися впродовж другої половини 60-х – поч.. 70-х рр.. ХХ ст.. біля сіл Ремезівці та Майдан Гологірський. А також поблизу с. Липівці на Перемишлянщині.

         А все почалось з того, що в 1965 році ученим-археологом у 300 м. на північний схід від с. Ремезівці у напрямку с. Сновичі, на лівому березі Східної Золотої Липи було відкрите давнє поховання. У цьому ж році було організовано Верхньодністрянську археологічну експедицію та розпочато дослідження цієї пам’ятки. Роботи біля Ремезівців продовжувались у 1966-1969 рр.