"Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою й невтомною працею любіть Україну".
Завершується 2015 рік, який був проголошений роком видатного українського, церковного діяча - митрополита А. Шептицького. За цей рік відбулося багато подій на вшанування пам'яті владики, масових заходів, відкриття пам'ятника, оприлюднено велику кількість документальних матеріалів і завершальним акордом цьогорічних тематичних урочистостей, зокрема у нашій місцевості, школі, стане урочистий вечір присвячений діяльності великого митрополита. Учні НВК запрошують усіх бажаючих 20 грудня на літературно-театралізовану зустріч приурочену життю і діяльності митрополита.
І ще раз коротко про Андрея Шептцького.
Праведник віри - таким знають Шептицького в усьому світі. А для України Митрополит Андрей - одна з найвеличніших постатей української церкви. Його вчинками завжди керували любов до людей, правди та чесності, і, мабуть, саме тому Андрей Шептицький здобув повагу та любов українців. У 36-річному віці він очолив Українську греко-католицьку церкву і був її очільником аж до кінця свого життя.
Андрей Шептицький народився 29 липня 1865 року у родині графського походження. У сім'ї було семеро синів, Роман (Андрей Шептицький) був третім сином. Як розповідала його мати, у віці 8 років Роман принципово відмовився від брехні, зробивши це, на її погляд, цілком свідомо, а не інстинктивно. До того ж він на той час добре відчув, що таке страждання та жертва любові для ближнього.
Андрей Шептицький мав декілька наукових ступенів: доктор права, доктор теології, доктор філософії. Будучи Главою української церкви, він першим із ієрархів почав використовувати в спілкуванні з вірними народну мову. Першим почав правити богослужіння українською мовою.За час свого служіння значно розбудував греко-католицьку церкву як в Україні, так і за кордоном. Оскільки митрополит належав до багатого роду, він щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям.
Митрополита Андрея у світі називають праведником віри, адже під час Другої світової війни він власними зусиллями врятував сотні єврейських родин від неминучої смерті. Він не ділив людей ні за віросповіданням, ні за національністю.
Ось висловлювання Митрополита:
Про батьківщину
"Для мене довго-довго було своєрідною загадкою, як це можливо, щоб упродовж століть український народ, цей убогий сільський люд, наражений на безнастанні напади турків чи татар, на фізичне і моральне нищення чужих мовою і вірою окупантів, наражений на страшні наслідки частих воєн, без керми і вітрил зміг зберегти свою, йому тільки притаманну духовність, виявом якої є український іконопис, українське мистецтво, своїх мистців-артистів, свої цілі школи іконописців, про які Європа нічого не знала й про які досі не знає і ще довго не хотітиме знати, хоч буде примушена обставинами пізнати Україну".
"Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою й невтомною працею любіть Україну".
Про сім'ю
"... майбутність належить до тих народів, у яких подружжя є річчю святою... у таких народів легко знайти лад і силу. Такі народи з елементарною силою здобувають собі добробут"
Про священство
У своєму посланні "О достоїнстві і обов’язках священства" Митрополит Андрей дуже різко картає тих священиків, котрі не завжди совісно виконували свої обов’язки і просили винагороди за їхню службу.
Про такі випадки Митрополит сказав: "Зайдіть у ту хату, до якої ви йдете, бідну, холодну, коли люди не мають, що їсти, на лікарство, не мають чим опалити ту хату. Коли на ту нужду і пес завиє. А ви в них вимагаєте на різні треби грошей. Та я би такого падлюку на першій галузці повісив би. І того йому було б замало".
Він і жартував, звертаючись до священиків: "Пам’ятайте, мої дорогі отці, що овець треба не тільки стригти, а й пасти" і постійно нагадував, що "Скільки посвяти потребують священики, скільки праці, скільки ревности, скільки науки, щоб бути для народу справжніми пастирями і батьками!"
На думку митрополита священик "...може в приватному житті мати політичні погляди. Може в приватнім житті бути політиком, але не сміє бути політиком ані в Церкві, ані в сповідальниці, ані в жоднім відношенні пароха до вірних".
Використано матеріали:
http://espreso.tv/article/2015/07/29/nayvelychnisha_postat_ukrayinskoyi_cerkvy_150_rokiv_vid_dnya_narodzhennya_andreya_sheptyckogo
6 коментарів:
Життя митрополита ватро наслідувати кожному громадянину України. Тоді було б менше трагічних сторінок в історії нашої країни і молоді люди не шукали б кращої долі за кордоном.
Направду дуже гарний захід підготували наші учні. Все завдяки вчителю християнської етики Семчук О.Й. і нашим талановитим одинадцятикласникам. Як ми будемо ставити вистави на наступний рік?
Велика людина! Приклад для кожного!!!
цікавий матеріал. Лаконічно, але коротко про все.
Сьогодні по-справжньому пишаймося тим, що мали такого особливого Божого Провідника. Бо його ідеї, його діяння, заповіти, вчення, його дух продовжують жити. І нині він все ще залишається для нас Духовним Батьком.
Дуже цікавий матеріал. Ми маємо великий приклад для наслідування!
Справді виступ був вдалий. Маю намір незабаром виставити відеофрагменти дійства.
Дописати коментар