В історії нашої держави тісно переплелися багато славних сторінок. Та з-поміж них осібно представлена та, яку не дозволялося читати майже п'ять з половиною десятиліть, та сторінка, яку тодішнє керівництво старалося вирвати, щоб навіки забули всі про страшні події років 1932-1933, а назва цієї сторінки — «Голодомор».
В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку. І щороку в Україні, у четверту суботу листопада на пам’ять про тих людей, які померли з голоду, запалюють свічки. Цього року 28 листопада 2015 року о 16 годині Україна схилить голови у загальнонаціональній хвилині мовчання на знак вшанування всіх убитих голодом.
“Люди Правди. Щоб світ знав!” – гасло цьогорічної кампанії
Ґарет Джоунз (1905 –1935) – британський журналіст. Автор понад 20
статей на тему голоду. Він тричі побував у Радянському Союзі, востаннє – у
березні 1933 року. Порушивши заборону на
в’їзд іноземним журналістам до України, нелегально здійснив поїздку Харківською
областю. 29 березня 1933 року Ґарет скликав прес-конференцію в Берліні, на якій
уперше публічно заявив про Голодомор. Прес-реліз був опублікований багатьма
газетами, зокрема “New York Evening Post” та “Manchester Guardian”. Всього
Джоунз до 1935 року видав декілька десятків статей на тему голоду та побаченого
в голодній Україні .
“Я пройшов через безліч сіл... Скрізь чув плач: “У нас немає хліба. Ми помираємо! Передайте в Англію, що ми пухнемо від голоду”.
“Я пройшов через безліч сіл... Скрізь чув плач: “У нас немає хліба. Ми помираємо! Передайте в Англію, що ми пухнемо від голоду”.